Паприка гостра мелена 1000 г Ароматика

Паприка гостра мелена (червоний мелений перець) Ароматика – це приправа у вигляді порошку висушених стиглих плодів червоного гострого перцю (перцю чилі), яка має яскравий червоний колір, сильний пряний аромат і гострий чи навіть дуже пекучий смак. Така гострота обумовлена вмістом в плодах перцю чилі фенольного сполучення капсаїцину, який володіє зігрівальними та подразнювальними властивостями, прекрасно покращує травлення, стимулює нервову систему, прискорює кровообіг і дихання. Це незамінна приправа для поціновувачів гострої їжі, адже будь-яким стравам вона надасть пікантності та гостроти. Така класична пряність є основою безлічі соусів і застосовується для приготування страв із м'яса, зокрема ковбас і шашликів, овочевих і рибних страв, супів. Мелений перець чилі потрібно з обережністю використовувати людям, які мають проблеми з травленням і які не є звиклим до гострого, адже він викликає відчуття печіння.

Країна походження сировини: Сербія.

Історія застосування

Перець чилі пройшов шлях від ритуальної рослини ацтеків до світового кулінарного феномену. Сьогодні його можна знайти у кожній кухні світу, і він залишається однією з найпопулярніших спецій людства. Назва перцю співзвучна з назвою країни Чилі, проте саме це слово "chilli" походить з ацтекської мови науатль (сучасна Мексика) та перекладається як "червоний".

Археологічні розкопки свідчать, що першими вирощувати чилі почали індіанці Центральної та Південної Америки (території сучасних Мексики, Перу, Болівії). Там його культивували ще задовго до прибуття європейців до Америки.

Найдавніші згадки про перець чилі датуються 7000 роком до н.е., а його культивування почалося близько 5000 року до н.е. Ацтеки та мая використовували чилі як основну приправу, засіб для лікування хвороб, а також як зброю – дим від спаленого перцю відганяв ворогів. Ацтекською богинею цієї рослини була Каушолотль або Чантіко.

У 1492 році Христофор Колумб відкрив Америку разом з її багатою культурою та кулінарними традиціями. Згодом іспанці та португальці під час своїх мореплавань привезли гострий перець до Європи, називаючи його "індіанською" спецією, а потім поширили в Африку, Індію та Азію. Вже до XVI століття перець чилі вирощували в Індії, Китаї, Південно-Східній Азії та на Близькому Сході. У своєму творі «Загальна історія справ Нової Іспанії» (1547-1577 рр..) Бернардіно де Саагун, спираючись на відомості ацтеків про властивості рослин, наводив різні відомості про червоний перець чилі, зокрема, що вони їли його на сніданок, обід та вечерю.

У XX столітті чилі став основою таких гострих соусів як Tabasco, Sriracha, соусів на основі хабанеро. У 1912 році навіть було розроблено спеціальну шкалу Сковілла, яка вимірює гостроту перцю за вмістом капсаїцину. Кулінарні тренди ХХІ століття популяризували екстремально гострі сорти, як-от Carolina Reaper (2,2 млн SHU) та Trinidad Scorpion, а чемпіонати з поїдання чилі сьогодні проводяться по всьому світу.

Пекуча речовина капсаїцин, що видобувається з гострого перцю чилі, широко використовується у медицині для знеболення та зігрівання (мазі, перцевий пластир), а військові та поліція використовують її у перцевих балончиках як засіб самозахисту.

Виробництво

Ця порошкоподібна приправа виготовляється з червоного гострого перцю або перцю чилі (Capsicum frutescens), що належить до родини пасльонових (Solanaceae). Батьківщиною цієї рослини вважають тропічну Америку. В теперішній час гострий перець вирощують переважно в тропічних країнах, але найбільше – в Індії, Таїланді, Китаї, Мексиці, США. У закритому ґрунті на городах він вирощується майже до полярного кола.

Для виробництва гострої паприки використовують сорти, що мають значний вміст капсаїцину (речовини, яка надає перцю гостроти). Перець збирають, коли він повністю дозріває та здобуває яскраво-червоний колір. Відбиравши тільки якісні та неушкоджені плоди, його сушать від кількох днів до кількох тижнів у спеціальних сушарках. Далі у перців видаляють насіння та внутрішні перегородки, а висушені стручки перемелюють у дрібний порошок за низьких температур, щоб зберегти яскравий колір і тонкий аромат спеції.

Склад

Пекучий смак перцю додає алкалоїд капсаїцин, окрім того, він містить каротиноїди (капсантин, бета-каротин, капсорубін), які відповідають за червоний або оранжевий колір, цукор, жирні олії, 1,5% ефірної олії, антиоксиданти, вітаміни (С, А, B6), мінерали (калій, магній, залізо).

Смакові й ароматичні якості меленої гострої паприки

Гостра паприка має теплий, пряний аромат, з легкими фруктовими або землистими відтінками, з тонкою димчастою або солодкуватою ноткою. Її смак гострий і пекучий, злегка солодкуватий і гіркуватий, глибокий та насичений. Приправа має дрібну, однорідну текстуру без грудочок та вирізняється своїм насиченим вогненно-червоним або червоно-помаранчевим кольором.

Користь

Мелений перець чилі забезпечує організм цінними поживними речовинами та має антиоксидантну, антибактеріальну, протизапальну та протиракову дію.

При вживанні в помірній кількості ця приправа корисна для травлення. Вона підвищує апетит, стимулює вироблення шлункового соку, покращуючи перетравлення їжі, бореться зі шкідливими бактеріями в кишківнику.

Крім того, чилі корисний для серця та судин: знижує рівень "поганого" холестерину (LDL) та покращує кровообіг, зменшує ризик гіпертонії внаслідок розширення судин, розріджує кров, запобігаючи утворенню тромбів.

Вітамін C та бета-каротин у складі перцю підвищують опір організму вірусам та інфекціям, зміцнюють імунітет, а бета-каротин та лютеїн – захищають очі від вікових змін. Капсаїцин має знеболювальний ефект і знижує запалення при артриті й інших захворюваннях. Вживання червоного гострого перцю також стимулює вироблення ендорфінів ("гормонів щастя"), що допомагає боротися зі стресом та депресією.

Червоний перець має дивовижні властивості, які не мають ні одні з ліків – він розширює судини, коли вони звужені, і звужує їх, коли вони розширені. Цікаво, що мексиканці п'ють його при виснажливій ​​спеці для охолодження, а ескімоси п'ють його на морозі, щоб зігрітися.

Тож червоний перець чилі являється потужним природним стимулятором здоров'я, але важливо вживати його в міру. Надмірне вживання гострого перцю може спричинити подразнення шлунка, печію та проблеми з ШКТ. Також він протипоказаний при виразці шлунка та 12-палої кишки, виразковому коліті, гастриті з підвищеною кислотністю, захворюваннях печінки. Спеція може викликати подразнення шкіри та слизових, тому завжди мийте руки після контакту з перцем!

Використання гострої паприки в кулінарії

Гостра паприка використовується у мексиканській, індійській, угорській, іспанській, італійській, карибській та азійській кухнях для додавання пікантності, аромату та кольору в страви. На батьківщині чилі, в Мексиці, його досі використовують у традиційних стравах, таких як сальса, моле, енчиладас. Але при розповсюдженні червоного пекучого перцю по всьому світу, він поступово проник на кухні інших народів.

В Османській імперії та на Балканах чилі став частиною місцевої кухні, наприклад, в угорському гуляші, а в Індії – основною спецією в каррі та інших стравах. В Китаї, Кореї, Японії він використовується в гострих соусах, таких як кимчи, та сичуанських стравах. В Африці така спеція додається до гострих соусів, таких як харіса.

Гостра паприка чудово поєднується з різноманітними стравами: з рагу, гуляшем, м’ясом (в тому числі шашликом і ковбасами), птицею, рибою, морепродуктами, овочами (квасолею, капустою, картоплею), пастою. Її додають в бульйони, борщі, супи (особливо томатний і рибний), а також соуси, маринади та заправки для салатів. Гострим перцем посипають яєчні та рисові страви, бутерброди, його додають в фарш, маринований оселедець, консерви в томатному соусі, кефіри та мацоні.

Перець чилі так само використовується як інгредієнт в сумішах прянощів (наприклад, каррі) і як натуральний барвник. Чудово поєднується з часником, коріандром, базиліком, чабером, меленим лавровим листом та іншими спеціями. Приправу найкраще додавати до смаку на останній стадії приготування страви.

Харчова та енергетична цінність на 100 г продукту:
• Калорійність – 318 ккал / 1 321 кДж;
• Білки – 14,1 г;
• Жири – 12,9 г;
  – в тому числі насичені – 2,1 г;
• Вуглеводи – 19,1 г;
  – включаючи цукор – 10,3 г;
• Рослинні волокна – 34,9 г;
• Сіль – 0,17 г.

Способи вживання: додавайте до бульйонів, супів, соусів, маринадів, холодних закусок, картоплі, овочів згідно з рецептами.

Протипоказання: індивідуальне несприйняття продукту.

Умови зберігання: зберігати в щільно закритому оригінальному пакуванні виробника при кімнатній температурі до +25 °С і відносній вологості повітря нижче 65%, осторонь від прямого сонячного проміння.

Склад: порошок паприки гострої.