|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Трави Провансу Ароматика – це знаменита суміш прянощів, яка отримала свою назву завдяки популярному регіону Провансу. Ця область, що розташовується на півдні Франції, здавна відома своїм багатством духмяних трав. Приправа складається з ідеально підібраних за своїми смаковими якостями висушених середземноморських трав, які чудово поєднуються між собою та доповнюють одна одну – розмарину, базиліку, майорану, орегано, чебрецю, чаберу, лаванди, фенхелю та шавлії. Така композиція вирізняється яскравим освіжаючим ароматом і злегка гірким, пікантним смаком, тому навіть невелика кількість цієї запашної суміші додає стравам неповторного характеру.
Це безперечно візитівка французької, італійської та середземноморської кухонь, але сьогодні така суміш спецій користується великою популярністю і широко використовується кулінарами всього світу. Прованські трави є абсолютно універсальною приправою, яка ідеально підходить практично до всіх перших та других страв. Її пряно-гострий смак ідеально поєднується зі стравами з м'яса, птиці, риби, а також з кашами, свіжими овочами та зеленню. Пряність використовують при приготуванні супів, соусів, заправок та різноманітних салатів.
Трави Провансу володіють не лише кулінарними, але й численними оздоровчими перевагами. Усі інгредієнти цієї ароматної суміші містять велику кількість необхідних організму мікро- і макроелементів, вітамінів, ефірних олій, дубильних речовин, гіркот і ферментів. Ці компоненти активізують відчуття нюху та смаку, підсилюють апетит і сприяють полегшенню травлення. Саме тому Прованськими травами рекомендують приправляти жирні страви, а ще вони значно покращують смак прісних і несмачних страв безсольової дієти.
Країна походження сировини: Німеччина.
Історія застосування
Прованс (фр. Provence; буквально – провінція) – історична французька область та географічний регіон, розташований на південному сході Франції. Це найдавніша французька територія, що має дуже довгу берегову лінію із Середземним морем, славиться своїми благодатними кліматичними умовами та родючими ґрунтами. Прованс відомий своїми сонячними луками та полями, на яких ростуть величезні фіолетові плантації лаванди та різноманіття пряних трав. Ці рослини здавна використовувалися в місцевій кулінарії та виноробстві, тож не дивно, що суміш саме таких висушених пряно-ароматичних трав і стала візитівкою Провансу.
Отже, появі цієї готової до вживання приправи світова гастрономія зобов'язана норовливій французькій кулінарній моді. Починаючи з XVI століття вона стала поступово відсувати на другий план дорогі заморські прянощі, відкриваючи дорогу на кухню як щойно зірваним, свіжим, так і сушеним пряно-ароматичним травам Середземномор'я. За ними не треба було відправляти кораблі в далекі та небезпечні плавання, вони росли на схилах пагорбів у гірських долинах, на широких луках та полях Провансу.
Тут, на південному сході Франції, сама природа сприяла тому, щоб приправляти їжу базиліком, розмарином, чабером, чебрецем, майораном, орегано та шавлією, що росли повсюдно. Тож у XVII столітті ці трави почали вирощувати разом із квітами у так званій "букетній" частині Прованських садів. Крім "букетних", місцеві жителі мали також городні, фруктові та "медичні" сади. Швидко усвідомивши вигоду від розведення пряно-ароматичних рослин, вони засадили ними не тільки свої городи, але і великі плантації.
Така величезна кількість спецій, що вирощуються на благодатній французькій землі, дозволяла кулінарам експериментувати. Тому тривалий час не існувало фіксованої рецептури цієї приправи – кожна сім’я мала свою унікальну "суміш". Пропорції та склад трав вибиралися кухарями індивідуально, відповідно до їхнього власного смаку та задуманої страви.
І лише в 1970-х роках з'явився термін "Herbes de Provence", коли французькі виробники почали пакувати та продавати сушені трави в суміші під цією назвою. У її складі було 26% орегано, 26% розмарину, 26% чабера, 19% чебрецю і 3% базиліка. Приправа не була захищена патентом, що дозволило різним виробникам і простим любителям пряних сумішей вносити зміни до складу та вдосконалювати співвідношення її компонентів.
Поступово цей ароматний букет сушених трав став символом середземноморської кухні та з роками набув популярності далеко за межами Франції. Популяризації приправи також сприяла французька нова кухня (nouvelle cuisine), яка акцентувала увагу на натуральних інгредієнтах і травах.
Склад
Фірмова приправа відрізняється тим, що її основу складають рослини, що належать до однієї родини Глухокропивових (Lamiaceае) – розмарин, базилік, майоран, орегано, чебрець, чабер, лаванда, шавлія. Кожна з них містить ефірну олію, що має власний запах і корисні властивості. Так, наприклад, чебрець, орегано і чабер містять переважно тимол і карвакрол, а розмарин в основному містить борнеол, камфору та цинеол. У суміші вони гармонійно доповнюють одна одну, утворюючи складний привабливий і чуттєвий аромат. Крім ефірних олій ці трави також містять дубильні речовини, смоли, органічні кислоти, ферменти, вітаміни та мінеральні речовини.
Смакові й ароматичні якості суміші «Трави Провансу»
Прованські трави вражають своїм багатим ароматом та унікальним смаком. Ретельно збалансована, щоб додати свіжий, пікантний смак, ця суміш є простим способом принести аромати півдня Франції на Вашу кухню. Ця композиція відрізняється освіжаючим ароматом і злегка гірким смаком, надаючи стравам особливий характер.
Цікаво, що суміш прованських трав містить у своєму складі всі шість необхідних для здоров'я людини смакових компонентів: солодкий, гіркий, солоний, гострий, кислий, в'яжучий. Базилік привносить яскраву солодкість на противагу земляним нотам чебрецю та розмарину, а фенхель та французька лаванда додають чудову квіткову ноту.
- Розмарин: володіє сильним пряним ароматом з лісовими та м'ятними нотками. Його основний тон чистий і смолистий, а смак – пекучий, трохи гіркий, гострий.
- Базилік: володіє специфічним, досить свіжим, гірчичним з нотками перцю смаком і пряно-бальзамічним, перцево-лимонним, трохи камфорним ароматом.
- Майоран: це дика рослина з інтенсивним ароматом (солодким, пряним, трохи камфорним) та гострим, гірким смаком.
- Орегано: має обпікаючий смак та ніжний, приємно-пряний аромат.
- Чабрець: приємна ароматна трава зі злегка гірким, гострим, пряно-вишуканим смаком. Її запах підвищено насичений.
- Чабер: має характерний пікантний, пряний, трохи терпкий смак з легкою гіркуватістю і трав'янистий, трохи перцевий аромат. Нагадує суміш чебрецю та перцю.
- Лаванда: володіє в'яжучим, гірким, гострим смаком і багатим, насиченим, квітково-солодким, сильним ароматом.
- Фенхель: рослина має теплий, солодкий, яскраво виражений анісовий (нагадує лакрицю) аромат, з нотками свіжості та легким трав'янистим відтінком. При нагріванні він стає ще більш теплим і насиченим. Його смак солодкувато-пряний, має легку гіркуватість у післясмаку.
- Шавлія: її смак сильний, гіркий, гостро-пряний; аромат – пряний, стійкий, терпкий, який витримує тривалу термічну обробку.
Користь
До складу приправи входить достатня кількість пряних трав із багатим вітамінним складом і набором корисних речовин. Зібрані разом, лікувальні трави лише посилюють свої корисні якості та насичують їжу всіма смаками, необхідними людині для здоров'я та емоційного благополуччя.
Дослідження in vitro показують, що орегано, чебрець і розмарин володіють антиоксидантною, протимікробною та антибактеріальною дією. Як і чабер, ці трави мають ще й відхаркувальну дію, тому їх часто використовують для лікування кашлю, бронхіту та застуди.
Пряна суміш підвищує апетит і позитивно впливає на травні процеси. Орегано, наприклад, здатне покращити роботу кишківника, а також надає на організм жовчогінну дію. Чабер і шавлія корисні при проблемах зі шлунком, а саме при здутті живота та метеоризмі. Також прованські трави незамінні при безсольовій дієті.
Чебрець і розмарин мають спазмолітичну дію, а розмарин злегка знеболює, тому їх можна використовувати при менструальних і зубних болях. Базилік також здатний боротися з бактеріями, які викликають карієс та наліт на зубах.
Спеція покращує кровообіг мозку, зір та пам'ять, а також сприяє зміцненню серцево-судинної системи. Материнка здатна заспокоювати нервову систему, а чебрець чудово тонізує організм, відновлює енергію.
Вживання пряних трав рідко спричиняє алергічні реакції, але під час вагітності, грудного вигодовування, гіпертонії та гіпотонії слід уникати надмірного вживання приправи «Трави Провансу».
Використання суміші трав в кулінарії
Прованські трави – це універсальна спеція, завдяки якій Ваші улюблені страви французької, італійської, грецької, середземноморської та навіть української кухні стануть справжніми кулінарними шедеврами, адже ця суміш трав чудово поєднується з часником, цибулею та іншими традиційними спеціями національних кухонь світу.
Ця суміш додається у такі популярні страви французької кухні як суп буябес або рибний суп з креветками; овочеве рагу з баклажанів, кабачків, перцю, томатів і цибулі рататуй; ніжка ягнятини або запечена курка з прованськими травами; риба в пергаменті; салат Нісуаз; прованський плоский хліб Fougasse і т.д.
«Трави Провансу» ідеально підходять практично до всіх перших і других страв. Приправа широко застосовується як добавка до супів, овочевих рагу, тушкованого м'яса. Вона прекрасно доповнює смак страв з яловичини, баранини, птиці та риби. Використовується при приготуванні печені, смаженої курки, тушкованого кролика, м'ясного фаршу.
Страви запечені, тушковані або приготовлені на грилі з прованськими травами будуть смачнішими та ароматнішими. Якщо Ви готуєте барбекю, можете кинути щіпку приправи на гаряче вугілля, і вони віддадуть свій прекрасний аромат Вашій страві.
Ця суміш ідеально підходить до овочів, особливо баклажанів і цукіні, смаженої чи печеної картоплі, страв із зеленої, білої та червоної квасолі. Ароматні трави добре смакують з такими стравами, як рататуй, лазанья з цукіні з сочевицею або веганська мусака. Вони також дуже смачні в томатному соусі, грибному рагу, овочевій запіканці.
Прованські трави добре поєднуються з будь-якою зеленню, різними видами цибулі та перцю, тому широко застосовуються як добавка до соусів і салатів. Ви можете легко приготувати з них трав'яний соус, змішавши приправу з соєвим йогуртом і невеликою кількістю лимонного соку. Букет із таких трав – чудовий ароматизатор для натурального оцту, призначеного для салатних заправок і маринадів для м'яса та риби.
Середземноморські трави використовуються для приготування масла, як вершкового, так і будь-якого рослинного, оскільки рослинні олії найкраще розчиняють ефірні олії з цих трав і надовго забезпечують збереження спецій. Особливо добре приправа поєднується з оливковою олією. Готову пряну олію використовують у маринадах для м'яса, птиці, приготування запечених овочів, салатів, риби, страв із бобових.
Тонко подрібнену суміш можна додавати в паштети, запіканки, омлети та випічку – як у саме тісто, так і в начинки. Нею можна щедро приправляти булочки та солону випічку, додавати до пасти, піци, фокаччі. Твердому та кисломолочному сиру трави Провансу надають виняткового смаку.
З солодких страв суміш зазвичай використовують для приготування пряного медового печива. Ви також можете покласти зелень на смажені персики та нектарини, збризкати їх сиропом агави та подавати з морозивом або замороженим кокосовим йогуртом як літній фруктовий десерт.
Ви можете додавати приправу на будь-якому етапі приготування страви для надання їй унікального смаку та аромату.
Харчова та енергетична цінність на 100 г продукту:
• Калорійність – 291 ккал / 1 204 кДж;
• Білки – 10,9 г;
• Жири – 9,7 г;
– в тому числі насичені – 4,2 г;
• Вуглеводи – 19,5 г;
– включаючи цукор – 2,8 г;
• Рослинні волокна – 41 г;
• Сіль – 0,14 г.
Способи вживання: додавайте до м'яса, риби, страв на грилі, маринадів, соусів, піци, овочів згідно з рецептами.
Протипоказання: індивідуальне несприйняття продукту.
Умови зберігання: зберігати в щільно закритому оригінальному пакуванні виробника при кімнатній температурі до +25 °С і відносній вологості повітря нижче 65%, осторонь від прямого сонячного проміння.
Склад: розмарин, базилік, майоран, орегано, чебрець, чабер, лаванда, фенхель, шавлія.