Ромашка квітки сушені 250 г Ароматика

Ромашка квітки сушені Ароматика – це трав'яний збір висушених цілих квіткових кошиків ромашки лікарської (аптечної), що має не тільки витончений приємний аромат, але й безліч корисних властивостей. Ромашка містить широке застосування в медицині, косметології, ароматерапії та кулінарії. З її висушених квіток готовлять смачний чай, цілющі відвари, застосовують як приправу для кондитерських виробів, а також спробують у приготуванні вермутів, для ароматизації лікерів, вин та настоянок. Ромашкові екстракти, настій та відвари сприяють розслабленню та підтримують здорове травлення, мають антисептичну, ранозагоювальну, протизапальну та заспокійливу дію. Зовнішньо їх можна використовувати у вигляді компресів, примочок, спринцювання та полоскання, застосування як добавку для ванни та ополіскування. Крім того, цілих висушених квітів ромашки можна використовувати у виготовлених косметичних засобах для шкіри та волосся, прикрашати ними мило та вироби ручної роботи, використовувати для декорування.

Країна походження сировини: Єгипет.

Походження та історія використання ромашки

Аптечна ромашка з античністю використовувалася в науковій і народній медицині, та є найбільш затребуваних лікарських рослин. Наші передки вважали, що прийом в середині відвару ромашки відкриває закупорки тіла, зміцнює мозок, нерви, збільшує лібідо, є універсальною протиотрутою, жене піт, молоко, сечу та місячні, у числі захворювань очей та вуха.

Наукова (латинська) назва роду, Matricaria, була введена в науковий побут швейцарським ботаніком та лікарем Альбрехтом фон Галлером, який утворив його з латинського слова matrix ("матка"). Таке найменування було пов'язане з традиційним застосуванням рослин виду Matricaria inodora при лікуванні гінекологічних захворювань. Римський письменник і вчений Пліній Старший у праці «Природна історія» описав цю рослину під назвою chamaemelon – від грецького Χαμαίμηλον (chamaimēlon), утвореного від слів χαμαί (chamai «на землі») і μήλον (mēlon «яблуко»), що пов’язано. з невеликою висотою трави та запахом квіток, що віддалено нагадує запах яблука.

В Україні ромашка мала наступні народні назви: камінка, маткова трава, роман-зілля, романова трава, романець, рум'янка, рум'янок лікарський. Загальновизнано, що ці назви сягають прикметника romanum (romana) у зазначених латинських назвах, при цьому одні автори допускають можливість прямого запозичення слова з латини західно-самих середньовічних травників та лікарів, інші вважають, що було запозичення з польської мови, що виступила як мова-посередник. . У слов'янських традиціях ромашка вважалася символом чистоти та невинності, їй приписувалися магічні властивості, такі як здатність передбачити майбутнє чи залучити успіх у коханні.

У Стародавньому Єгипті ця рослина вважалася символом бога Сонця Ра та використовувалася при лікуванні лихоманки й запальних захворювань. Гален і Гіппократ, лікарі давнини, рекомендували ромашку як ліки проти головного болю та нервових розладів. В Середньовічній Європі вона широко використовувалася як свого роду панацея, яка підтримувала здоров'я травлення, часто ромашку вирощували черниці у монастирських садах. Книги про трави того часу описують безліч способів застосування ромашки, від болезаспокійливого та протизапального засобу до використання її як ароматизатору та добавки до їжі. Поширеними препаратами тоді були чаї, ванни та сидячі ванни, полоскання горла, інгаляції, компреси. Німці називають цю траву alles zutraut, що означає "здатний на все".

Корінні американці використовували цей та споріднені види ромашки, часто використовуючи всю рослину. Алеути пили чай, щоб зменшити газоутворення, а також вважали її панацеєю від багатьох хвороб. У мексиканській фольклорній традиції мансанілья (мanzanilla – ромашка або ромашковий чай) використовується для підтримки здорової дихальної функції, заспокоєння шлунка та полегшення травлення. У високогір’ї південної Мексики плем’я цельталь-майя готує ромашковий чай разом з листям апельсина та лайма, щоб підняти настрій.

Виробництво

Фіточай виготовляється із висушених квіткових кошиків ромашки лікарської (аптечної) (Matricaria recutita) родини айстрових (Asteraceae). Це однорічна рослина 15-40 см заввишки, із сильним своєрідним квітковим запахом, що злегка нагадує яблуко чи ананас. Зростає ромашка як бур'ян на пустирях, луках і полях, в городах і садах, уздовж доріг. Культивується на плантаціях як лікарська рослина.

Квітки у ромашки дрібні, зібрані у верхівкові суцвіття – кошики. Крайові квітки кошиків язичкові, білі, серединні – трубчасті, жовті, містяться на довгому, конічному, всередині порожнистому квітколожі. Саме у суцвітті й зосереджена найбільша концентрація лікарських речовин.

Збирання квіток відбувається з кінця весни й до середини осені під час цвітіння. Для трав’яних зборів використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння рослини. Правильно дегідратована форма ромашки аптечної дає змогу домогтися максимальної концентрації біологічно активних речовин, які можуть швидко вивільнятися під час заварювання та настоювання.

Склад

Суцвіття ромашки лікарської містять 0,2-0,8% ефірної олії (основними діючими речовинами якої є сесквітерпенові лактони – хамазулен і його попередник рохамазулен); сесквітерпенові вуглеводи (фарнезен і кадинен); сесквітерпенові спирти (бісаболол, бісабололоксид, кетоспирт); каприлову кислоту. Крім цього, в суцвіттях наявні сесквітерпенові лактони матрицин і матрикарин, флавоноїди, кумарини, ситостерин, холін, гіркоти, полісахариди, органічні кислоти (аскорбінова, ізовалер'янова, хлорогенова, саліцилова), вітаміни (А, В9, В5, В2, В1, C), макро- і мікроелементи (К, Са, Mg, Fe, Mn, Cu, Zn, Al, Ba, J, Se).

Смакові якості чаю

У чистому вигляді ромашковий чай має легкий, освіжаючий, з цитрусовими нотками та легкою гіркуватістю смак, тривалий, обволікаючий післясмак і приємний квітковий аромат, що надає розслаблюючу дію. Настій ромашки чистий, прозорий, красивого світло-золотистого відтінку. Такий напій приємно пити навіть без підсолоджувачів, але якщо Вам не вистачає солодкості, то найкраще додати в чай ложечку меду. У фітозборах ромашка добре поєднується з іншими ароматними травами та чаями. Особливо вдало розкривається у поєднанні з слабоферментованими сортами: зеленими, білими, світлими улунами.

Користь

Ромашка аптечна є однією із найбільш широко застосовуваних лікарських рослин. Засоби з її висушених квітів мають седативну, антисептичну, жовчогінну, вітрогонну, бактерицидну, ранозагоювальну, болезаспокійливу, потогінну, жарознижувальну, протизапальну, спазмолітичну, гіпотензивну дію.

Відвар ромашки сприяє нормалізації процесу травлення та активізує обмін речовин. Біологічно активні речовини цієї рослини покращують секреторну діяльність травних залоз, стимулюють жовчовиділення й збуджують апетит, усувають спазми органів черевної порожнини, зменшують утворення газів у кишківнику. Також широко використовується для стимуляції роботи жовчного міхура та його проток.

Завдяки слизу, який входить до складу квіток, ромашка має адсорбувальні властивості та поглинає токсини, шлаки, надлишки води. Це дуже важливо не тільки для втрати ваги, але і для боротьби зі здуттям живота. Водночас вона обволікаюче та заспокійливо діє на кишківник, знижує його чутливість і подразнення, знімаючи водночас спазми та зменшуючи біль. Ромашковий чай може також приборкати апетит, створюючи відчуття ситості, що застерігає від страху переїдання, та може використовуватися для схуднення як альтернатива солодким напоям.

Антиоксиданти та флавоноїди корисні для серця та для зміцнення серцево-судинної системи людського організму. Вони ж рятують від підвищеного тиску, а от людям із гіпотонією такий чай пити на регулярній основі не рекомендується.

Завдяки вмісту в ромашці вітаміну C чай з цієї квітки зміцнює імунітет і полегшує перебіг простудних захворювань: позбавляє болю в горлі, нежиті, має потогінну дію та знижує температуру. Протизапальні властивості дають змогу використовувати ромашку лікарську у формі відвару її подрібнених квітів у лікуванні ангін, трахеїтів, фарингітів.

Ромашка діє як природний де-стресор і м'який седативний засіб. Її відвар рекомендовано регулярно вживати для зниження дратівливості, покращення настрою, при схильності до безсоння або неврозів. У рослині міститься апігенін – речовина, що діє як снодійне, тому чашка чаю з ромашки на ніч заспокоїть нерви, зніме напруження, прискорить засинання. Крім того, такий чай не містить алкалоїдів (кофеїну та таніну), тому ідеальний для вечірнього розслаблюючого чаювання для діток, також він допомагає немовлятам при кишкових кольках. А ще відвар ромашки з успіхом можна використовувати для догляду за ніжною шкірою малюків.

При зовнішньому застосуванні препарати з ромашки виявляють протизапальну, знеболювальну, епітелізувальну, протимікробну, протиалергічну дію. Відвар квіток використовують для полоскання при афтозі, запаленнях слизової оболонки горла, ясен і рота, для компресів і примочок при кон’юнктивіті. Зовнішньо у вигляді примочок її також використовують у лікуванні ран, опіків, екзем, наривів. Припарки роблять при захворюваннях суглобів, ревматизмі, забитих місцях.

Ромашка аптечна надає оздоровлюючий ефект на шкірний покрив, позбавляючи його від висипань, вугрів, запалень, особливо корисна у догляді за жирною, проблемною та чутливою шкірою. В галузі косметології настій сухоцвітів ромашки використовують як тонік або лосьйон для обличчя, як протинабряковий засіб, як активну складову косметичного льоду, що дає м'яку тонізацію та заспокоєння шкіри обличчя. Ромашка часто зустрічається в продуктах для волосся. Вона додається в ополіскувачі, оскільки пом'якшує волосся, надає йому блиск після миття і природним чином освітлює пасма.

Способи вживання: покладіть 1 чайну ложку квіток ромашки в чайник, залийте 200 мл окропу. Настоюйте 3-5 хвилин.

Протипоказання: індивідуальне несприйняття продукту.

Умови зберігання: зберігати в щільно закритому оригінальному пакуванні виробника при кімнатній температурі до +25 °С і відносній вологості повітря нижче 65%, осторонь від прямого сонячного проміння.

Склад: cухоцвіти ромашки.