Перець чорний горошок 500 г Ароматика

Перець чорний горошок Ароматика – це ароматна спеція у вигляді висушених і оброблених парою цілих недозрілих плодів вічнозеленої ліани чорного перцю. Він є найпродаванішою спецією у світі й однією з найпоширеніших, його використовують у кулінарії по всьому світу. Саме мелений чорний перець разом із сіллю стоїть у спеціальних перечницях на столах у кафе, ресторанах та інших закладах громадського харчування. Чорний перець можна сміливо назвати королем спецій, це з усіх боків універсальна приправа, яку можна додавати в будь-які страви або напої. Він чудово поєднується з усіма іншими спеціями. Цілі горошини переважно використовують у консервації овочів і грибів, а мелений перець – додають у гарячі страви. Добова доза, що рекомендується – не більше 4 г. Чорний перець краще зберігати саме горошком, в цілому вигляді, а перемелювати безпосередньо перед використанням, адже після подрібнення ефірні олії швидко вивітрюються і пряність швидко втрачає свій аромат.

Країна походження сировини: Бразилія.

Історія застосування

Перші згадки про цю спецію зустрічаються в санскритських текстах, написаних понад 3000 років тому, а батьківщиною перцю вважається південно-західне узбережжя Індії. Деякі історики дають навіть більш точну вказівку щодо місця народження пекучої приправи – містечко Коччі. Раніше ці райони називалися Маліхабар, що означає "земля перцю", а сам перець називали "малабарською ягодою". На санскриті чорний перець називається "марич". Це одне з імен Сонця, і чорний перець отримав цю назву завдяки сконцентрованій в ньому величезній кількості сонячної енергії. Саме тому всі індоарійські системи медицини використовують перець у своїх еліксирах.

Спеція має ще одну поетичну назву – "гаряча троянда Сходу". Одним із перших доказів торгівлі перцем між Індією та Єгиптом є перець, виявлений у ніздрях мумії Рамсеса Великого (1303-1213 до н.е.). Наступні згадки про пряність припадають на епоху Стародавнього Риму, де три тисячі кілограмів перцю були однією з умов визволення Риму з облоги вестготів.

Західний світ познайомився із чорним перцем за часів Александра Великого, воїни якого привезли його після своїх завойовницьких походів. Спочатку торгівлю перцем вели араби, як суходолом, так і морем, доставляючи спеції до Аравії та Єгипту. Потім у торгівлю активно включилася Римська імперія, потіснивши арабів у їхній монополії на торгівлю прянощами. У країнах Середземномор'я перець цінувався на стільки, що навіть використовувався як грошова одиниця та презентувався як цінний подарунок. Венеція і Генуя, будучи монополістами у торгівлі зі Сходом до XVI століття, досягли неймовірного багатства.

Чорний перець, як і інші спеції Сходу, вплинув на хід світової історії. Малабарське узбережжя, острови Суматра, Цейлон та Ява, на яких вирощували перець, були місцем кривавих воєн. За "землю перцю" воювали перси, араби, португальці та голландці. Голландською мовою досі словом peperduur позначають щось дуже дороге.

Чорний перець вплинув на географію, став причиною здійснення Великих Географічних відкриттів. В 1497 році португальський король Мануел благословив Васко да Гама на пошуки морського шляху в Індію з метою пошуку "християн і спеції". У XVI-XVII століттях португальці високою ціною захопили монополію у торгівлі перцем на європейському ринку спецій, а потім голландці, які утворили Східно-Європейську компанію, що проіснувала до 1799 р. А в першій половині XIX століття в торгівлю перцем активно включилася Америка.

Виробництво

Спецію одержують із плодів багаторічної виткої рослини (деревоподібної ліани) перцю чорного (Piper nigrum) з роду перець (Piper), що належить до сімейства перцевих (Piperaceae). Батьківщина перцю – Південна Індія, але сьогодні він культивується у багатьох інших тропічних та субтропічних регіонах, де є гарячий та вологий клімат (у Бразилії, Сінгапурі, Малайзії, Таїланді, Мадагаскарі).

Саме з цієї однієї рослини шляхом різної обробки отримують одразу чотири види прянощів: білий, зелений, рожевий (червоний) та чорний перець, які по-різному використовуються кухарями. Плоди рослини знаходяться у твердій оболонці, яка спочатку має зелений, а потім червоний колір. Але коли незрілі плоди збирають, а потім висушують за певної температури, вони в процесі сушіння ферментуються, і зелений колір змінюється на чорний.

Для того, щоб їх очистити та підготувати до сушіння, плоди швидко обварюють у гарячій воді. Теплова обробка руйнує клітинну стінку перцю, прискорюючи роботу ензимів, які відповідають за "побуріння". Потім плоди сушать на сонці або за допомогою машин протягом декількох днів. За цей час оболонка плода навколо насіння зсушується і темніє, утворюючи тонкий зморщений шар чорного кольору. В результаті виходять кулясті плоди зі зморшкуватою поверхнею, чорного кольору з коричневим або червоно-бурим відтінком, розміром 3-5 мм. Висушені в такий спосіб плоди називаються горошинами чорного перцю.

Склад

Чорний перець містить ефірну (0,9-2,5%) та жирну (6-12%) олії, алкалоїд піперин (5-9%), смолу (1-2%), багато крохмалю, клітковину та протеїни. У ньому є багато вітаміну С, вітаміни групи В, каротин, а також мінеральні елементи (залізо, фосфор, кальцій). До складу жирної олії чорного перцю входять стероли, насичені та мононенасичені жирні кислоти, а ефірної – дипентен, фелландрен і сесквітерпенкаріофілен. Олеорезин, що міститься в чорному перці, використовується як харчова добавка в промисловому виробництві продуктів.

Смакові й ароматичні якості чорного перцю

Чорний перець має пряний, приємний, виразний аромат із лісовими нотками. Його смак гострий і пекучий, без сторонніх солодощів. Перець надає стравам пікантної нотки, що покращує якість їх смаків. Характерний смак перцю зумовлений присутністю в ньому ефірної олії, а пряні властивості та гострота смаку – від алкалоїдів піперину та метилпірліну.

Користь

Смак чорного перцю різкий, гострий, що дратує слизові оболонки стравоходу, рота та носа, а тому він сприяє апетиту та кращому засвоєнню з'їденого. Піперин, що міститься в чорному перці, не тільки визначає гостроту смаку спеції, але і є активною діючою речовиною.

Піперин довгий час служив людству ефективним засобом від проблем зі шлунком – діареї, нудоти чи здуття живота. Його найбільш відомою властивістю є здатність руйнувати жирові клітини. Більш того, він порушує механізм утворення нових жирових клітин, має сечогінну дію, сприяє зниженню рівня холестерину та очищає організм від токсинів.

При регулярному вживанні чорного перцю знижується ризик появи серцево-судинних захворювань. Під впливом піперину в організмі людини виділяються бета-ендофіни та серотонін – гормони радості, ще однією властивістю яких є знеболюючий ефект. Тому чорний перець є антидепресантом, а також активізує кровообіг у мозку, що, своєю чергою, призводить до покращення пам'яті та розумової діяльності.

З іншого боку, цей алкалоїд підтримує функціонування дихальних шляхів. Чорний перець горошком має антибактеріальну дію. Він може допомогти при кашлі, нежиті, застуді, а його настоянки здатні виводити мокротиння та слиз.

Перець також має загальнозміцнювальну, відхаркувальну, вітрогонну, глистогінну дію. Він здатний протистояти розвитку карієсу. Перець вважають пряністю, що підвищує сексуальне бажання. А антиоксиданти, які присутні в горошинах чорного перцю, захищають шкіру від старіння. У косметології перець використовують для посилення росту волосся, при жирній шкірі, висипі вугрів, пігментних плямах.

Використання чорного перцю в кулінарії

Чорний перець – найуніверсальніша приправа на нашій кухні, яка додається практично у всі страви, за винятком солодких, і яка чудово поєднується з іншими прянощами. Навіть невелика кількість чорного перцю розкриє смак та аромат страв.

Плоди чорного перцю використовують у кулінарії в цілому та меленому вигляді, як самостійну пряність, так і в сумішах з іншими прянощами (наприклад, він входить до складу "сухих духів"). Для розмелювання горошкового перцю використовують спеціальні млини або ступки. Чорний перець горошком закладають у блюдо задовго до закінчення готування, тому що йому не властива та пекучість та дратівливі властивості, як у меленого перцю.

Чорний перець особливо підходить для всіх видів супів, соусів і підливок. Перші страви (супи, борщі, солянки, окрошки тощо) набудуть більш насиченого смаку завдяки перцю. Різні другі страви (тушкована або запечена картопля, страви з сочевиці та гороху, м'ясо, риба, гуляш, рагу та багато іншого) завжди містять у своїх рецептах даний інгредієнт.

Найчастіше чорний перець використовується для страв із яловичини та свинини, шашлику чи барбекю. Жодне виробництво ковбас, сосисок, сардельок, паштетів не обходиться без цієї ароматної пряності. Горошок чорного перцю є обов'язковим інгредієнтом для приготування різноманітних маринадів, при квашенні та засолюванні овочів або грибів. Він не лише покращує смак, а й збільшує термін зберігання продуктів.

У салати та закуски краще додавати свіжозмелений перець. У ряді країн він навіть додається до деяких видів печива або пряників, а на Сході їм приправляють чай, каву та деякі коктейлі.

Харчова та енергетична цінність на 100 г продукту:
• Калорійність – 278 ккал / 1 159 кДж;
• Білки – 10,4 г;
• Жири – 3,3 г;
  – в тому числі насичені – 1,4 г;
• Вуглеводи – 38,7 г;
  – включаючи цукор – 0,6 г;
• Рослинні волокна – 25,3 г;
• Сіль – 0,05 г.

Способи вживання: додавайте до маринадів, соусів, картоплі, риби, м'яса, страв на грилі згідно з рецептами.

Протипоказання: індивідуальне несприйняття продукту.

Умови зберігання: зберігати в щільно закритому оригінальному пакуванні виробника при кімнатній температурі до +25 °С і відносній вологості повітря нижче 65%, осторонь від прямого сонячного проміння.

Склад: цілі горошини перцю чорного оброблені паром.