|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Кориця мелена Ароматика – це ароматна пряність у вигляді перемеленої кори індонезійського вічнозеленого коричного дерева або коричника. Спочатку вона збираєтся у вигляді згорнутої в палички або трубочки кори, а далі вже подрібнюється в порошок. Кориця – це одна з найпопулярніших прянощів у світі, яка знаходить найширше застосування в кулінарії. Солодкий теплий смак і аромат кориці дозволяють класти її в широкий спектр страв, включаючи випічку, солодкі страви, напої та навіть м'ясо. Традиційно цю пряність додають в пироги, сирні пасти, варення та джеми, компоти і киселі, лікери, пунші, кавові, чайні та шоколадні напої, солодкі плови, желе, муси. Спеція має м'який, теплий, солодкий аромат, вдихання якого стимулює, бадьорить, підвищує настрій, виводить з депресії, відновлює сили, покращує пам'ять, координацію і уважність.
Країна походження: Індонезія.
Історія використання
Назва цієї рослини в перекладі з грецької мови означає «ідеальна пряність», що пов'язано з різноманітним застосуванням кориці та її тонким своєрідним ароматом. Пряність також цінувалася завдяки вмісту в ній фенолів, які нейтралізують бактерії, що відповідають за псування, і таким чином надають консервуючий ефект на м'ясо.
Кориця відома з далекої давнини і як цінна пряність використовувалась ще в античній Європі та Стародавньому Єгипті, куди вона імпортувалася з Китаю ще до 2 тисячоліття до н.е. Відомо, що стародавні єгиптяни використовували корицю при бальзамуванні, а в античних греків кориця була в п'ять разів дорожче срібла, рівного їй за вагою. Корицю часто використовували на похоронних вогнищах в Стародавньому Римі, а імператор Нерон за деякими свідченнями спалив річний запас кориці на похоронах своєї дружини в 65 році н. е. Середньовічні лікарі використовували корицю у виробництві лікарських засобів від кашлю, захриплості та фарингіту.
Кориця вважалася рідкісним і дорогим товаром, а тому дозволити собі її могли лише представники влади і знатних верств суспільства. Найчастіше корицю підносили в дар монархам й іншим володарям древніх народів. В середні віки цю пряність доставляли в Європу караванами зі Сходу, а потім морським шляхом з Олександрії. Настільки далекий і важкий шлях і обумовлював високу ціну кориці, тому коли португальські мореплавці відкрили острів Цейлон (сучасна Шрі-Ланка), їх радості не було меж, адже саме там виробляли кращу корицю в усьому світі.
В кінці XV ст. португальці на довгі роки захопили острів і разом з ним монополію на виробництво і продаж кориці. З того часу протягом багатьох сторіч не вщухали битви за цей острів, і португальці відчайдушно боролися за його збереження. Падіння інтересу до кориці сталося після того, як стало відомо, що коричні дерева можуть зростати на досить великих територіях. В цей час відомо і вирощується у світі більш як 60 видів кориці сімейства Лаврові.
Виробництво
Сировиною для видобутку кориці служить вічнозелене дерево з роду коричника (Cinnnamomum), що належить до родини лаврових (Lauraceae). Для цього з пагонів молодих дерев знімають кору смужками довжиною близько 30 і шириною 1-2 сантиметри. Корицю збирають два рази в рік в період дощів, оскільки в цей період кора робиться більш ароматною і легше знімається з гілок. Зібрану кору очищають від верхнього шару (флоеми і первинної кори) і сушать. При сушінні тонкий шар очищеної кори скручується в трубочку, після чого її розрізають на частинки та перемелюють до стану порошку.
Склад
У складі кориці переважають органічні сполуки карбонільної групи, які мають унікальні властивості. Іржаво-коричнева кора дерева коричника володіє сильним специфічним ароматом внаслідок високого вмісту ефірної олії (2-3,5%), до складу якої входить циннамаль і альдегід коричної кислоти. Крім ефірних олій кориця містить рослинні волокна, дубильні речовини, поліфенол, кумарин, евгенол, крохмаль, безліч вітамінів (А, С, В1, В2, В3, В6, В9, E, РР, K), а також мінеральні елементи (магній, калій, кальцій, натрій, залізо, мідь, фосфор, марганець, селен, цинк).
Проантоцианіди і коричний альдегід продукту є потужними антиоксидантами, а останній з них може похвалитися своїми потужними протизапальними властивостями. Дубильні речовини з паличок кориці допомагають нам як зміцнювати тканини організму, так і при боротьбі з різними паразитами.
Користь
Кориця – це не тільки смачна й ароматна добавка до багатьох страв, але і дуже корисна для організму пряність. У ній міститься безліч цінних вітамінів і мікроелементів, а також кумарин, який знижує підвищене згортання крові.
Оскільки пряність містить практично всі вітаміни групи В, необхідні для нормалізації роботи нервової системи, її рекомендується вживати людям, які піддаються стресам. Регулярне вживання спеції позбавляє від безсоння і депресії, підвищує настрій.
Як джерело марганцю, а також невеликої кількості заліза, кальцію і вітаміну К, кориця позитивно впливає на підтримку імунної системи організму. Завдяки своїм антибактеріальним властивостям, ця спеція допомагає при захворюваннях кишківника і в боротьбі з простудними і грибковими інфекціями.
Кориця сприяє прискоренню обмінних процесів, покращує реакцію організму на інсулін і нормалізує рівень цукру в крові. Пряність допомагає в боротьбі із зайвою вагою, тому її часто використовують для схуднення в різних дієтах. Продукт сприяє виведенню шлаків і токсинів з організму, має жироспалюючі властивості. Кориця уповільнює травлення, завдяки чому їжа перетравлюється повільно, а апетит не приходить ще довгий час, завдяки чому Ви не переїдаєте. Вона має високу антиоксидантну дію та усуває синдром інтоксикації.
З боку серцево-судинної системи кориця сприяє нормалізації артеріального тиску, зміцнює судини, перешкоджає утворенню тромбів. Однак, з цієї причини вона не рекомендується до вживання людям, які приймають препарати для розрідження крові. Кориця також не рекомендується вагітним жінкам, оскільки підвищує ризик передчасних пологів.
Також ця спеція відома, як хороший тонізуючий засіб, що стимулює весь організм і може бути корисний в боротьбі з депресій. Аромат кориці здатний покращувати пам'ять, стимулювати роботу мозку, підвищувати працездатність.
Використання кориці в кулінарії
Кориця за своєю популярністю навряд чи зможе поступитися іншій прянощі. Її цінують за виражений ароматичний, насичений, солодкуватий і злегка пекучий смак і яскравий, запашний, пряний, збудливий апетит аромат. Пряність традиційно використовується в приготуванні кондитерських і хлібобулочних виробів, вишуканих десертів, соусів, маринадів, м'ясних страв, сухих композицій зі спецій, корицю додають в цілий ряд алкогольних, безалкогольних, гарячих і холодних напоїв.
Застосовується кориця головним чином в кондитерському виробництві. Їй використовують в приготуванні печива, кексів, пряників, пасок, солодких пирогів з фруктовою начинкою. Вона також добре підходить до солодких, в тому числі й пікантних, страв. Її додають в пудинги, муси, варення, желе, сирні пасти, солодкі плови. Чудово поєднується кориця в солодких стравах з фруктами (особливо з вишнею, яблуками, айвою, грушами).
Особливо добре поєднується кориця з тими стравами, до складу яких входять яблука. Спеція відмінно підкреслює смак цих фруктів, балансуючи притаманну їхньому смаку природну кислинку в пирогах, салатах, при запіканні. Аромат і смак прянощі чудово поєднуються з цитрусовими, такими як мандарини, лимон, апельсин, створюючи настрій свята.
Пряність чудово підходить для салатів з моркви, капусти, кукурудзи, огірків, шпинату, айви, груш, овочевих гарнірів і маринадів, наприклад, з кабачками, томатами, червоним перцем. Її додають і в фруктові салати, холодні фруктові супи зі свіжих і сушених фруктів.
Кориця обов'язковий компонент різних сумішей сухих прянощів і сумішей для фруктових, грибних і м'ясних маринадів. Її можна використовувати при консервуванні ягід, маринуванні грибів та засолюванні овочів. Вона входить до складу знаменитих пряних сумішей "каррі" та "га-рам масала". Її додають в компоти, киселі, кисло-солодкі соуси. Корицею добре ароматизувати домашні слабоалкогольні напої, пунші та грог, незамінна для глінтвейну.
Кориця відмінно поєднується з м'ясом, особливо бараниною, свининою і птицею. У східній кухні, в тому числі й закавказькій і середньоазіатській, кориця застосовується при приготуванні холодних і гарячих страв з домашньої птиці (індичка, курка) і других страв з баранини (смаженої, тушкованої), а в Китаї та Кореї – при приготуванні смаженої свинини. Кориця покращує, облагороджує смак жирного м'яса.
Додають корицю за 7-10 хвилин до готовності страви (супи, компоти, гарячі страви) або безпосередньо перед подачею на стіл (салати, сирні пасти, кисле молоко).
Харчова та енергетична цінність на 100 г продукту:
• Калорійність – 243 ккал / 1 005 кДж;
• Білки – 4,0 г;
• Жири – 1,2 г;
– в тому числі насичені – 0,3 г;
– в тому числі поліненасичені – 0,1 г;
– в тому числі мононенасичені – 0,2 г;
• Вуглеводи – 27,5 г;
– включаючи цукор – 2,2 г;
• Рослинні волокна – 53,1 г;
• Сіль – 0,03 г.
Способи вживання: додавайте до кондитерських виробів, напоїв, м'яса згідно з рецептами.
Протипоказання: індивідуальне несприйняття продукту.
Умови зберігання: зберігати в щільно закритому оригінальному пакуванні виробника при кімнатній температурі до +25 °С і відносній вологості повітря нижче 65%, осторонь від прямого сонячного проміння.
Склад: порошок кориці.