Ягоди ялівцю сушені 250 г Ароматика

Ягоди ялівцю сушені Ароматика – це приправа, яка цінується в кулінарії за свій витончений аромат, який віддає хвоєю, і за здатність надати страві солодкуватого і терпкого присмаку. Ялівець має давню історію застосування в народній медицині, побутовій санітарії, парфумерії та навіть в магічних обрядах. Сьогодні ж плоди цього хвойного чагарнику широко застосовуються в кулінарії, в основному в західно- і північноєвропейській кухні. Ялівець вважається «мисливською приправою» – маринади з шишкоягодами ялівцю і тушкування з ними покращують смак великої дичини. Їх також додають в м'ясо свійської птиці та худоби, і краще за все ялівець допомагає розкритися смаковим якостям жирного м'яса – гусака, свинини або печені з яловичини або баранини. Пряність не тільки покращує смак копченого м'яса і риби, а також збільшує терміни зберігання продуктів. Ягоди ялівцю використовують при виготовленні різних прохолодних напоїв, наприклад, квасу, пива, морсу, киселю, при солінні та маринуванні продуктів. Ця приправа чудово поєднується з кислою капустою, часником, цибулею. Зі зрілих сухих плодів готують ялівцевий цукор. Також використовуються при виготовленні солодкого сиропу, мармеладу, пряників.

Країна походження: Македонія.

Історія застосування

Назва ялівцю походить від кельтського «jeneprus», що означає «шорсткий», «колючий»; латинська назва дуже схожа на кельтське: «juniperus». Також ялівець називають арча (тюркська назва), бруждевельнік, можевел, можжуха, тетерячі ягоди, верес, кущ тетерука.

Ялівець відноситься до реліктових цілющих рослин, відомих ще з біблійних часів, коли його використовували для вигнання злих духів. Багато народів надавали великого значення цьому чагарнику як джерелу позитивної енергії. Ще в I ст. до н.е. Вергілій писав, що під час великих епідемій холери житла слід обкурювати гілками ялівцю. Як корисна для здоров'я рослина ялівець широко застосовувався у медичній практиці та релігійних обрядах Єгипту, Стародавнього Риму та Греції. В античні часи ялівець вважався вірним захисником від змій. Араб Авіценна вважав, що товчені ялівцеві ягоди з медом добре загоюють гнійні рани.

Індіанці Північної Америки використовували ялівець для лікування ран і захворювань шкіри, кісток і суглобів, поміщаючи хворих в зарості ялівцю, де повітря було насичене цілющими летючими речовинами. З деревини ялівцю вони вирізали ложки і курильні трубки. У французьких госпіталях спалювали ялівець під час епідемії віспи. У середні століття його застосовували також повсюдно для боротьби з чумою й іншими інфекційними захворюваннями.

У Росії здавна використовувалися свіжі та сушені шишкоягоди ялівцю, його застосовували у вигляді порошків, настоїв. Використовуючи його знезаражувальні властивості, люди обкурювали ялівцем свої хати, хліва під час епідемій. Олії та віники з ялівцю до наших днів активно використовують любителі лазень.

Виробництво

Як прянощі використовують шишкоягоди ялівцю звичайного (Juniperus communis), родина кипарисові (Cupressaceae). Плоди збирають в кінці літа або восени, коли вони повністю дозрівають і стають гладкими і блискучими, округлими за формою і чорно-синього, майже фіолетового кольору, іноді з блакитним восковим нальотом. Далі цільні ягоди тричі просівають, щоб позбутися залишків хвої, незрілих плодів, комах та інших відходів, висушують (за температури не вище 35 °С, інакше ягоди втрачають свій аромат і не мають цінності як пряність) і герметично фасують. Правильно висушені ягоди повинні мати чорно-бурий колір і не бути зморщеними.

Склад

Ягоди ялівцю містять всілякі діючі речовини, такі як ефірні олії (до 2%), монотерпени (камфен, кадинен, терпинеол, борнеол, пінен), вітаміни і мікроелементи. Вони містять цукор (до 42%), органічні кислоти (близько 2,6%) – яблучну, оцтову, мурашину, смоли, віск, дубильні та фарбувальні речовини. Спеція багата на вітамін С, марганець, залізо, мідь, алюміній. Завдяки всім цим речовинам ягоди ялівцю мають антисептичну й антибактеріальну дію.

Смакові й ароматичні якості шишкоягод ялівцю

Ялівцеві ягоди володіють кисло-солодким смаком і тонким смолистим ароматом. При висушуванні плоди ялівцю набувають сильний, пряний, смолисто-хвойний аромат з легкими бальзамними нотами. На смак вони приємно-гіркуваті, пряні, смолисті й трохи солодкуваті.

Користь

Особливий аромат і пряний смак плодів ялівцю сприяють зняттю стресу. Ялівцевий аромат також бадьорить, покращує настрій, позбавляє від ліні, апатії, підвищує зібраність і працездатність.

Плоди ялівцю мають тонізуючу властивість і часто вживаються для поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту. Спеція допомагає при розладі шлунку, метеоризмі, сприяє нормалізації травлення. У плодах ялівцю також містяться антиоксиданти, які здатні нейтралізувати вільні радикали. Чай з ялівцевих ягід, особливо з медом, користується особливою популярністю в несприятливий осінньо-зимовий період.

Використання ягід ялівцю в кулінарії

Завдяки ароматичним якостям плоди ялівцю підкорили кулінарію. Традиційно вони вживаються як пряність у західноєвропейській (англійській, французькій, німецькій), північноєвропейській (шведській, фінській) кухнях і, частково, в російській кухні. Їх пряний запах вигідно підкреслить будь-які м'ясні, рибні, овочеві страви, а також випічку.

Найчастіше ялівець вважають пряністю мисливців. В першу чергу його плоди застосовуються в усіх способах приготування дичини, темних соусів, виробів з м'яса, головним чином жирної свинини і баранини (по кілька ягід). При цьому в якості приправи частіше використовують не самі ягоди, а маринад або соус, до складу яких вони входять (ароматичні соус і маринад). Зазвичай їх використовували при готуванні лісової дичини – ведмедини, м'яса кабана (вепра), різних видів оленини, заячини, а також лісової пернатої дичини – тетерок, глухарів, рябчиків, куріпок, вальдшнепів. Ялівцева пряність або відбиває неприємний смак (в оленини, заячини), або закріплює специфічний аромат (у ведмедини), або підсилює чисто «лісовий» колорит (у пернатих).

Європейські кулінари використовують ялівець при приготуванні ковбасних виробів, шинки. Так вони надають продукту гірко-солодкий присмак і приємний бальзамічний аромат. У домашній кулінарії досвідчені господині успішно використовують ягоди ялівцю для вимочування м'яса домашніх тварин, від чого воно як би набуває смак дичини через тонкий дух хвої, а також для приготування рибних маринадів.

Ялівець відмінно поєднується з паштетами і терінами, копченостями, субпродуктами, багатьма овочами, ягодами і фруктами. За допомогою цієї прянощі також легко облагородити смак деяких овочевих страв із савойської та червонокачанної капусти, буряка і каштанів. У північній Франції його використовують як приправу до "pates", в той час як в Німеччині та Ельзасі – до овочів, наприклад, до квасолі, квашених огірків і капусти. Як пряність ягоди ялівцю використовують при варінні супів і бульйонів, в маринадах (як для овочів, так і грибів), розсолах, начинках і соусах до м'яса з яблуками або брусницею. Ягоди ялівцю входять до складу багатьох сумішей пряностей. Вони відмінно поєднуються з такими спеціями як лавровий лист, гвоздика, перець, кмин, майоран, розмарин, часник. Ці ягоди погано піддаються помелу, тому перед застосуванням їх потрібно розтовкти або розчавити плоскою стороною ножа.

Тонкий смак і пряний аромат ялівцевих ягід однаково добре підходять як до основних страв, так і до солодких десертів, напоїв або випічки. З сухих плодів отримують ялівцевий цукор, застосовуваний для приготування сиропів для кексів, пряників, інших кондитерських виробів і десертів.

Ялівець також використовують у виробництві алкогольних напоїв, наприклад, відомих в Європі німецького "Steinhager", голландського "Jenever", і звичайно ж різних дуже міцних напоїв. Найбільшою популярністю користуються ялівцеві (вересові) пиво, горілка і джин. Справжні гурмани люблять додавати ягоди ялівцю в чай. З ними цей благородний напій стає не тільки особливо смачним, але і здатним зміцнити імунітет. А влітку на основі відвару з ялівцю можна зробити смачний, освіжаючий квас.

Потрібно пам'ятати про те, що спеція ялівець дуже сильна. Плоди ялівцю не рекомендують вживати у великих кількостях – слід брати не більше 5-8 штук плодів на 1 кілограм м'яса або 4-5 штук на птицю – рябчика або куріпку. Таку дозу кладуть фактично двічі – в перший раз в маринад, другий – безпосередньо в печеню перед смаженням або тушкуванням. З цією пряністю повинні бути обережні люди з хворою печінкою і вагітні.

Харчова та енергетична цінність на 100 г продукту:
• Калорійність – 384 ккал / 1613 кДж;
• Білки – 19,8 г;
• Жири – 14,6 г;
  – в тому числі насичені – 0,6 г;
• Вуглеводи – 37,3 г;
  – включаючи цукор – 7,5 г;
• Рослинні волокна – 12,7 г;
• Сіль – 0,05 г.

Способи вживання: використовуйте як приправу згідно з рецептами.

Протипоказання: індивідуальне несприйняття продукту. Ялівець протипоказаний при деяких захворюваннях печінки, нирок і вагітним.

Умови зберігання: зберігати в щільно закритому оригінальному пакуванні виробника при кімнатній температурі до +25 °С і відносній вологості повітря нижче 65%, осторонь від прямого сонячного проміння.

Склад: тричі просіяні висушені цільні ягоди ялівцю.